Чим більше влади має правитель – тим важче йому з нею розлучатися.
І тим частіше виникають різні ідеї: як би щось зробити так, щоб свято влади ніколи не закінчувалося.
Основним симптомом є намагання за будь-яку ціну заглушити критику. Причому так, щоб критикам ще й соромно було.
Роздуми Єрмака на тему «якщо говорити про корупцію в Україні, нас вважатимуть корумпованими і не допомагатимуть» – це якраз яскравий приклад.
От тільки імідж корумпованої країни формується не через «розмови» і публікації – а через випадки реального життя, які приховати просто неможливо.
Партнери здійснюють постійний моніторинг ситуації у сфері бюджетних виплат і знають про «відкати», спеціально виписані під «своїх» умови конкурсів, завищені «своїми» ціни практично на все.
З іншого боку, все перелічене передбачає участь надто широкого кола людей, і шила в мішку не сховаєш.
Тому скиглення «не говоріть про корупцію» – нічого, окрім огиди, не викликають. Цю пісню співав ще янукович. І де він зараз?..
Тож не хочете, щоб вас вважали корумпованою владою – викорінюйте корупцію, а не очолюйте її.
Багато вже сказано про залежність нинішньої влади від «аплодисментів». Тобто, широкого суспільного схвалення. І особисто Зеленський, і його оточення впродовж своєї сценічної кар’єри звикли до статусу «улюбленців», «народних героїв», «суспільних авторит...
Варто опозиції, чи волонтерам, чи військовим нагадати про проблеми, які не вирішуються роками - фортифікація, посилення прямого фінансування бригад, покращення підготовки мобілізованих, прямий санкційних тиск на москву тощо — тут-таки зривається цілий ...