
Чим більше влади має правитель – тим важче йому з нею розлучатися.
І тим частіше виникають різні ідеї: як би щось зробити так, щоб свято влади ніколи не закінчувалося.
Основним симптомом є намагання за будь-яку ціну заглушити критику. Причому так, щоб критикам ще й соромно було.
Роздуми Єрмака на тему «якщо говорити про корупцію в Україні, нас вважатимуть корумпованими і не допомагатимуть» – це якраз яскравий приклад.
От тільки імідж корумпованої країни формується не через «розмови» і публікації – а через випадки реального життя, які приховати просто неможливо.
Партнери здійснюють постійний моніторинг ситуації у сфері бюджетних виплат і знають про «відкати», спеціально виписані під «своїх» умови конкурсів, завищені «своїми» ціни практично на все.
З іншого боку, все перелічене передбачає участь надто широкого кола людей, і шила в мішку не сховаєш.
Тому скиглення «не говоріть про корупцію» – нічого, окрім огиди, не викликають. Цю пісню співав ще янукович. І де він зараз?..
Тож не хочете, щоб вас вважали корумпованою владою – викорінюйте корупцію, а не очолюйте її.
Переговори в Абу-Дабі очікувано стали ритуальними танцями. Можливо, буде обмін полоненими. Це потрібно — але знайомо з часів "Мінська" і потребує радше готовності рашистів до обміну (коли їм щось треба), а не якихось спецформатів. Тим часом росія знов...
Щоб зробуміти напрямок думок і основу планів нинішньої влади, не варто вдаватись у конспірологічні теорії. Тим більше не варто шукати складних побудов. Вони самі все розказують — варто лише слухати. Від Володимира Зеленського і до наближених до нього, ...