
Чим більше влади має правитель – тим важче йому з нею розлучатися.
І тим частіше виникають різні ідеї: як би щось зробити так, щоб свято влади ніколи не закінчувалося.
Основним симптомом є намагання за будь-яку ціну заглушити критику. Причому так, щоб критикам ще й соромно було.
Роздуми Єрмака на тему «якщо говорити про корупцію в Україні, нас вважатимуть корумпованими і не допомагатимуть» – це якраз яскравий приклад.
От тільки імідж корумпованої країни формується не через «розмови» і публікації – а через випадки реального життя, які приховати просто неможливо.
Партнери здійснюють постійний моніторинг ситуації у сфері бюджетних виплат і знають про «відкати», спеціально виписані під «своїх» умови конкурсів, завищені «своїми» ціни практично на все.
З іншого боку, все перелічене передбачає участь надто широкого кола людей, і шила в мішку не сховаєш.
Тому скиглення «не говоріть про корупцію» – нічого, окрім огиди, не викликають. Цю пісню співав ще янукович. І де він зараз?..
Тож не хочете, щоб вас вважали корумпованою владою – викорінюйте корупцію, а не очолюйте її.
«Слуги» скаржаться, що Рада паралізована через неможливість зібрати голоси… «слуг». Підкажемо вихід. 1. Почитати Конституцію. 2. Створити Коаліцію національної єдності. 3. Сформувати Уряд порятунку (довіри/ стійкості / незламності/ потужності). 4. Дати...
Розвал «слуг» і — як наслідок — недієздатність парламенту дедалі більше аналізують журналісти, експерти, партнери у намаганні знайти вихід. Адже непрацюючий парламент у часи війни і в умовах бюджетної катастрофи, що насувається — це надто серйозно. Але...