"Зуд патужних менеджерів"

«Слуги» ще не зрозуміли, як будуть викручуватися з вилки між узятими зобовʼязаннями обкласти ФОПів ПДВ — і легко прогнозованими наслідками спроби зробити це на практиці. Картонками може не обмежитись.

Але тут «Мінрозвитку» додало вогню (розвитку чого, цікаво? Поки від нього результативності — приблизно як у недоброї памʼяті «мінʼєда», почилого в руїнах корупційного скандалу свого очільника).

На тлі перформансу Безуглої і безплідності фейкової «більшості», Мінрозвитку повідомило… про новий податок. «На відновлення країни».

Бачили крадівництво, бачили схеми міндічей, тепер оце. Відновлення...

Щоправда, повідомлення побачив хтось із (умовних) дорослих. Тут-таки зіграли в улюблену гру — у спростування:

"Інформація, що з'явилась в ЗМІ про можливе запровадження такого податку, є неправильною інтерпретацією публічної дискусії щодо фінансування відновлення країни", — завернула цілий перший заступник міністра...

Нічого ви, мовляв, у інтерпретаціях наших комунікацій не петраєте.

От тільки, знаючи повадки, закрадається дуже обґрунтована підозра, як кажуть у НАБУ.

Що планують і обговорюють. Надто часто «зливи» і «необережні висловлювання» потім матеріалізуються цілком конкретними проектами і рішеннями.

Просто поки не готові людям про це сказати: несприятливий момент.

Знаєте, що це означає? Вони збираються правити нами і надалі. Якось легітимізуватися через «кінець війни» і «вибори в Дії» — і продовжувати свої експерименти. За наш рахунок — і в прямому, і непрямому сенсі слова.

Але краще навіть не думайте і не плануйте в ту сторону. Вимкніть інстинкт стяжництва, і увімкніть — самозбереження.

Бо люди не забули:

- це саме патужні менеджери не підготували країну до повномасштабного вторгнення;

- патужні менеджери довели до критичної межі забезпечення фронту;

- патужні менеджери не змогли досягти ані системної допомоги, ані програм інвестицій з Заходу, ані контрибуції з рф.

Тож патужні менеджери не податки з людей мають планувати збільшувати.

Вони мають готуватись піти. «В лєс» чи під суд — хто що заслужив.