Паперовий ведмідь

У війнах є правило: можеш-робиш.

Якщо кричиш і лякаєш — то, напевне, не можеш. Але намагаєшся досягти результату іншими методами: залякуванням, сіянням паніки, зневіри, розбрату…

Реакція іноземних посольств на погрози росії «знищити Київ» і поради «евакуюватися» — цілком адекватні: повномасштабна війна триває вже пʼятий рік, було і гірше, тож всі знають, що робити. Ніхто евакуюватись не буде.

Але росіяни захопились психологічними іграми.

З помпою повідомляють, що путін підписав закон про черговий дозвіл на використання армії за кордоном — цього разу для… звільнення громадян росії, засуджених іноземними судами.

Так і уявляєш бравих російських десантників, які вистрибують з бортів над сплячим європейським містом, щоб визволити умовних «петрова» і «баширова», упійманих на черговому теракті.

І наступний кадр — ті ж десантники, які на лаві підсудних белькотять щось про «учєнія», «снєсло вєтром» і «заблуділісь» (певне, недарма в основі цього слова - словʼянське «блуд»).

Щоправда, їм надаватимуть правову допомогу — росія звертається до Суду ООН для… «захисту росіян у країнах Балтії».

Найкраща зброя проти терору – не боятись. Але не тому, що легковажити - а тому, що адекватно розуміти серйозність загрози. Наявні у ворога засоби — і доступні засоби протидіі.

Чим ефективніше працюють такі засоби — тим менше у терористів шансів.

От про це Володимиру Зеленському варто говорити з лідерами фракцій і груп.

У американській політичній риториці є поняття «паперовий тигр» (хоч це і запозичення з китайської). З видну грізне, насправді — нікчемне. Ведмідь теж буває паперовим - якщо зробити його таким усім разом.

Захистити громади від атак. Переконати партнерів посилити тиск. Максимально наростити здатність Сил оборони руйнувати ведмежу барлогу.

Перемога країни — великий приз; слави і визнання вистачить усім. Але спершу його треба здобути