Уроки слабкості

Знову загибель людей в українських громадах.

Знову руйнування будинків. Ба більше, рашистам удався і символічний жест - удар по Кабміну.

Премʼєр на тлі руїн в урядовій будівлі - це не про героїзм, як намагаються показати владні пабліки. Це про «догралися».

Попри виділені мільйони, попри гучні заяви і обіцянки, попри розпіарені програми з хвацькими назвами (як-от «Чисте небо» і інша «несамовита потужність») - ворог нарощує кількість і наповнення атак.

У відповідь нам пропонується захоплюватися можновладцями і сварити партнерів.

Тобто, те, що пропонувалося й донині. Але не змінюючи підходів - годі чекати і на зміну результату.

Рада мовчить - бо більшість давно перетворила її на відділ штампування законопроектів ОПи. Дійшло вже до протестів на площах щодо порядку денного. На жаль, не дійшло до змістовної роботи, зокрема з бюджетом і з контролем за владою.

Наслідок - системні прогалини у діях безвідповідальної влади.

Мінімальна модернізація ППО, відсутність потужних систем перехоплення, залежність від західної милості замість залучення українських та спільних розробок…

Все це вилазить боком, і далі буде гірше.

Якщо не припинити ділити розробки на «свої» і «чужі», і не почати впроваджувати оборонні рішення за ефективністю.

Якщо не дати частинам, зокрема ППО, додаткових ресурсів на закупівлю озбронь, устаткування і підготовку поповнення.

Якщо від театральних поз і заламувння рук не перейти з партнерами до робочої розмови.

Час спливає. А можновладці так і не збагнули, що влада - не привілей, а відповідальність.