У чому різниця?

У Вас не складається враження, що влада живе у якомусь викривленому світі?

Варто опозиції, чи волонтерам, чи військовим нагадати про проблеми, які не вирішуються роками - фортифікація, посилення прямого фінансування бригад, покращення підготовки мобілізованих, прямий санкційних тиск на москву тощо — тут-таки зривається цілий хор голосів: "ви всьо врьоті", "наступ зупинено", "Єрмак потужно працює у Вашингтоні"... додайте за смаком.

Натомість у бік опозиціонерів — санкції, у військових — справи, а в соцмережах — розгул вкинутих нікчемних тем, аби тільки про головне не говорити.

А ті, хто подають себе як нейтральні, ще й кажуть: "ну от, ви панікуєте, а фортеця Х стоїть".

От тільки ми це чули — з кінця 2021. Ціна такому підходу — втрати. Людей, територій, часу.

Втрати людей закриті — але вони точно були б менші, якби ворогу доводилось мати справу з лініями оборони і новими поколіннями дронів...

Втрати територій — доступні, і показують, що ці уроки ніхто у владі не засвоює. Втрати часу — те, про що криком кричить військово-волонтерська спільнота.

Але вечірній відосік важливіший.

Подумав було: може, в цьому й ключ? Може, треба ще раз і ще раз нагадувати, що забезпечені гарною підготовкою перемоги — це найкращий піар?

Однак потім згадуються одкровення про армію і дороги. З армією якось буде, а на дороги ж хто подасть?.. Не за свої ж кошти будувати, як Порошенко?..

От у цьому і різниця. У пріоритетах. От це варто роз'яснювати — спершу в суспільстві, а потім усім разом — уже і владі. Бо боротись іще довго.

На війні не може бути "на трієчку". Бо зависока ціна. І згодом щось одне таки зламається: або бульдозер, або наша спроможність його зупиняти.

PS: Ілюстрація — не данина моді на ШІ. Українську сторону треба терміново посилювати. Щоби встояти!