План перемоги чи димова завіса?

Шлях до української Перемоги доволі очевидний.

Плани ворога:

путін і його поплічники ставлять на захоплення України грубою силою – масою піхоти при підтримці артилерії та авіації, на тлі ракетно-дронового терору українців.

Вони розраховують встигнути прорвати фронт швидше, ніж вичерпаються ресурси російської економіки.

Тому на переговори вони йти не бажають – тримаючи тему "переговорів" хіба що для роз'єднання українців між собою і з союзниками (як ледь не трапилось у Стамбулі у 2022).

Відповідно, протидія:

• Максимально забезпечити виробництво і надходження зброї і озброєнь, а також допомоги Україні від союзників;
• Постійне посилення санкцій проти росії і її союзників, перекриття шляхів їх обходження, руйнування російської економіки (знаходячи шляхи компенсації втрат для економік України і її союзників);
• Збереження демократії і проведення змін для ефективності роботи державних інститутів (на основі взаємного контролю, оптимально - в рамках Уряду єдності);
• Забезпечення руху до НАТО і ЄС.

Це вибиватиме з рук росії її козирі і посилюватиме позицію України.

Проте задіювання цих засобів протидії вимагає дуже суттєвих змін у способах, якими править влада:

Необхідно долати втому суспільства – яка неодмінно настає під час довгої війни (понад 2000 років тому про це вичерпно писали як китайські, так і, до прикладу, грецькі мислителі).

Необхідно роз'яснювати потребу в мобілізації.

І не порожніми гаслами – а спростовуючи страхи, які існують і через зрозуміле ставлення до ризиків війни, і через активні російські інформаційні компанії, а надто – через проблеми підготовки мобілізованих і організації української оборони.

Всі ці проблеми треба розкривати, недоліки – усувати, і громадян про це інформувати.

А це – зовсім інша інформаційна політика, ніж та, на яку здатна система «марафон+телеграм», побудована владою.

Зрештою, необхідно забезпечити найбільш оптимальні рішення щодо українських ресурсів: від збору податків до їх розподілу, від забезпечення військ до налагодження виробництва, від боротьби з корупцією до підбору найкращих людей і рішень для вирішення конкретних питань.

Влада "5-6 менеджерів" на чолі з Зеленським і Єрмаком не здатна забезпечити ці зміни – якби навіть і хотіли. Надто складні ці завдання.

А насправді міняти і не хочуть. Бо вважають, що ділитися владою і повноваженнями – небезпечно для них.

Тому намагаються імітувати діяльність – притому, щоб подобатись людям: нині дедалі більше громадян повторює за маніпуляторами про необхідність «переговорів», «дипломатичного рішення» тощо.

Як відповідь на цей запит – і чуємо про якийсь «план», який нікому не показують. Лише натякають, що там якийсь «форум», «стіл», «переговори» знов-таки...

Попри нереалістичність цих обіцянок, їх дозовано згодовують суспільству.

Це відтягує ухвалення необхідних рішень. Створює димову завісу – як пустопорожній «Саміт миру» раніше цього року, чи «Формула миру», про яку нині воліють забути.

От тільки димові завіси – недовговічні за своєю природою. І не здатні вирішувати проблеми, які покликані приховати.

Вирішувати доведеться.

Говоріть про це «слугам».