А що б ви зробили?

Часто чуємо це питання, коли критикуємо владу: "А що б зробили ви?"

Давайте розберемо на конкретному прикладі.

І фронт, і прифронтова та прикордонні території (насамперед Сумщина і Харківщина) щодня страждають від ударів рашистів. Насамперед, від ударів керованими бомбами (КАБами), зенітними комплексами в режимі "земля-земля", балістикою і т.ін.

Що з тим робити? Адже рішення мають бути спрямовані на розв'язання проблем і досягнення конкретного ререзульту – а не окозамилювання на "марафоні".

Отже, дано проблему: російські пускові установки надто близько до кордону, жодна з існуючих в Україні систем ППО не здатна перехоплювати удари впритул.

Британці під час ІІ Світової вирішували подібну проблему, знищуючи пускові установки нацистів. Засобів для комплексу "виявлення-наведення-ураження" у нас теж досі нема.

Що б у такій ситуації робив Уряд, який би думав про результат, а не про рейтинг і любов до Найвеличнішого?

І. Порошенко і команда відряджаються до західних партнерів. Вони на «ти» з половиною тамтешнього істеблішменту. Там не дивились г+г, тому не в курсі, які ми страшні люди.

Завдання:

(1) розширення засобів ППО, засобів "повітря-повітря", раннього виявлення ракетних систем ворога та будь-чого, що ще є у партнерів і вони готові ділитись;

(2) допомога на засоби захисту, облаштування укриттів, нелетальні засоби протидії (РЕБи тощо), що партнери не боятимуться постачати для роботи з територією рф;

(3) домовленості з приватними інвесторами про виробництво - в Україні чи у них - всього, що можна виробити, якщо зняти сумніви інвесторів (а Порошенко таке вміє дуже добре).

ІІ. ⁠Український бізнес звільняється від перевірок, поборів і силовиків – не мають права підійти на гарматний постріл до бізнесу, якщо він працює на оборону.

Умова одна: виробляй необхідне для фронту, в координації з військовим керівництвом чи конкретними підрозділами (зважаючи від рівня).

З партнерами чи без, виробництво усього необхідного для виявлення-наведення-ураження складів, аеродромів, літаків, пускових установок ворога (від БПЛА до ракет - про конкретику тут не говоритимем).

Зрештою, ми починаємо не з нуля. У 2014-19 роках було доведено до готовності чимало розробок - питання в правильному їх виробництві.

Дещо вже починають розморожувати і нинішні - але повільно, неефективно і дорого.

ІІІ. ⁠У місцевих громад не забирають гроші. Навпаки, ухвалюють давно поданий проект «Євросолідарності» про програму облаштування укриттів і, за прикладом Ізраїлю, місцевих сховищ, які дають прихисток будь-де, на вулиці чи в приміщенні.

Чим кратно знижується кількість жертв і вартість руйнувань…

IV. Військових НЕ топлять у морі паперів і журналів, а дають змогу оперативно отримувати і застосовувати нові розробки, забезпечуючи найшвидший зворотній звʼязок.

V. Журналістів-розслідувачів не цькують тітушками, а залучають до виявлення корупції та неефективності, які невідворотні у будь-якій складній системі.

...

Список можна продовжувати.

От тому й потрібний професійний Уряд єдності (чи вже порятунку), щоб думати у таких категоріях. А не величі Потужного. Думати – і працювати як великий оркестр, де партія кожного важлива для результату всіх.

... але влада вперто мислить інакше. Накопичуючи проблеми...

(далі буде)