«На відміну від зухвалих маневрів блискавичної війни німців, радянські війська рухались без особливих вигадок – але розмірено, як бульдозер, прогризали оборону, не рахуючись із втратами в людях і техніці»,- так, або приблизно так описував радянську військову стратегію Орест Субтельний.
Це спостереження виглядає вельми актуальним зараз. Полчища росіян прагнуть відхопити якнайбільше територій – поки не впала їхня власна економіка.
Бо «бульдозерний» підхід, як вони планують, має ще й психологічний ефект і підсилює страх перед багатомільйонною озброєною до зубів російською армією.
Невпинне її просування має, за кремлівським задумом, посіяти в Україні і на Заході зневіру, і підштовхнути Захід до «пожертвування» Україною в імʼя «миру». А для росії десяток мільйонів словʼян (після всіх розстрілів і чисток на захоплених територіях) – це приз, вартий понесених втрат.
Що протиставити бульдозеру?
Все, що уповільнить його рух, зібʼє переможний настрій у росіян і зневіру - в Україні і на Заході.
Причому діяти, як раніше, не вийде. Можна змусити «слуг» у Раді голосувати – але не можна заставити працювати закони, які по суті не вирішують проблему.
Бо закон про зміни умов мобілізації у нинішньому вигляді – без механізму звільнення, без зрозумілих бонусів/виплат, без гарантій навчання і служби за спеціальністю – найімовірніше, не спрацює так, як сподіваються автори і натхненники з Банкової.
Можна робити політичні заклики керівництва держави до партнерів – але так не можна домогтись розширення допомоги. Бо «5-6-менеджерщина» ОП не демонструє доказів, що зрозуміла хоч що-небудь. А відтак годі чекати ефективності.
Можна прямо чи опосередковано задирати податки – проте від цього генерований економікою ресурс падатиме, а не зростатиме.
Можна зʼявитися на показово-демонстраційному опорному пункті – проте він не замінить двох тисяч кілометрів фортифікацій.
Можна хвалитись – заслужено – успіхами наших «пташників», але вони не замінять постановку безпілотників на потік.
Можна провокувати в суспільстві штучні конфлікти, призначати ворогів і організовувати хвилю ненависті – та це не відверне людей від розуміння, що за стан речей час питати із влади.
Ефективні зміни потребуватимуть зміни підходів.
Повторюючи ті самі помилки, годі сподіватися нового результату.
А російський бульдозер повзе…
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
«А ти — вор! Джентельмєн удачі!». Ця фраза з відомої радянської кінокомедії, яка мала мʼяко висміювати нрави «зони», яка «виховала», на думку радянських дисидентів, «савєцкого чєлавєка» — і зараз крутиться у качалці, куди ходить Єрмак, — є просто ключе...
Переговори в Абу-Дабі очікувано стали ритуальними танцями. Можливо, буде обмін полоненими. Це потрібно — але знайомо з часів "Мінська" і потребує радше готовності рашистів до обміну (коли їм щось треба), а не якихось спецформатів. Тим часом росія знов...
