Інститут соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України методом очних опитувань 1–15 березня 2024 року проводив масштабний моніторинг громадської думки. Стан суспільної свідомості на третьому році повномасштабного російського вторгнення досліджували.
І от, напередодні дати чергових президентських виборів в Україні (які не проводять через воєнний стан), з'ясувалося, що суспільні настрої зсуваються у бік більш песимістичних оцінок теперішнього і майбутнього України.
Ці зміни можуть свідчити про поступовий вихід суспільства зі стану високої психологічної мобілізованості, в якому воно перебувало від початку повномасштабного вторгнення - і перехід до скептичної оцінки реальності, і зокрема чинної влади.
У суспільстві знову актуалізувалися тенденції критичного ставлення до влади в цілому і до президента Зеленського зокрема, які ніби були поставлені на паузу у перші місяці повномасштабного вторгнення. Найбільш виразно ця тенденція проявляється у питанні корупції.
Нині 70% респондентів погоджуються з тим, що влада наживається на війні і все глибше грузне в корупції. Рік тому таку думку поділяли лише 43% опитаних.
Навіть заколисування під назвою «Єдиний марафон», із повторенням у телеграм-каналах Банкової, не здатне утримати рейтинг влади, і Зеленського особисто, від обвалу.
Що ж сталося такого надзвичайного, що замість «всенародної і беззаперечної любові» (насправді, це далеко не так) наприкінці правління президент Зеленський традиційно для України натикається на холодну стіну несприйняття і підозри?
Стався психологічний зсув. Старі трюки набридли.
За підсумками 5 років президентства Зеленського влада вже не має права обіцяти. Перебивати розмовами про «мільйон дронів» чи «бебі-бум» вчорашні казки про «мільярд дерев», «зарплату вчителів по 4000 євро» чи «є-бабусь зі смартфонами».
За підсумками п’яти років необхідно звітувати. За кожен пункт програми. За кожну свою дію. За результати та наслідки.
Люди вимагають.
Багато вже сказано про залежність нинішньої влади від «аплодисментів». Тобто, широкого суспільного схвалення. І особисто Зеленський, і його оточення впродовж своєї сценічної кар’єри звикли до статусу «улюбленців», «народних героїв», «суспільних авторит...
Варто опозиції, чи волонтерам, чи військовим нагадати про проблеми, які не вирішуються роками - фортифікація, посилення прямого фінансування бригад, покращення підготовки мобілізованих, прямий санкційних тиск на москву тощо — тут-таки зривається цілий ...