Інститут соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України методом очних опитувань 1–15 березня 2024 року проводив масштабний моніторинг громадської думки. Стан суспільної свідомості на третьому році повномасштабного російського вторгнення досліджували.
І от, напередодні дати чергових президентських виборів в Україні (які не проводять через воєнний стан), з'ясувалося, що суспільні настрої зсуваються у бік більш песимістичних оцінок теперішнього і майбутнього України.
Ці зміни можуть свідчити про поступовий вихід суспільства зі стану високої психологічної мобілізованості, в якому воно перебувало від початку повномасштабного вторгнення - і перехід до скептичної оцінки реальності, і зокрема чинної влади.
У суспільстві знову актуалізувалися тенденції критичного ставлення до влади в цілому і до президента Зеленського зокрема, які ніби були поставлені на паузу у перші місяці повномасштабного вторгнення. Найбільш виразно ця тенденція проявляється у питанні корупції.
Нині 70% респондентів погоджуються з тим, що влада наживається на війні і все глибше грузне в корупції. Рік тому таку думку поділяли лише 43% опитаних.
Навіть заколисування під назвою «Єдиний марафон», із повторенням у телеграм-каналах Банкової, не здатне утримати рейтинг влади, і Зеленського особисто, від обвалу.
Що ж сталося такого надзвичайного, що замість «всенародної і беззаперечної любові» (насправді, це далеко не так) наприкінці правління президент Зеленський традиційно для України натикається на холодну стіну несприйняття і підозри?
Стався психологічний зсув. Старі трюки набридли.
За підсумками 5 років президентства Зеленського влада вже не має права обіцяти. Перебивати розмовами про «мільйон дронів» чи «бебі-бум» вчорашні казки про «мільярд дерев», «зарплату вчителів по 4000 євро» чи «є-бабусь зі смартфонами».
За підсумками п’яти років необхідно звітувати. За кожен пункт програми. За кожну свою дію. За результати та наслідки.
Люди вимагають.
Зараз той випадок, коли розвивається «інерційний сценарій»:. 1. Рашистам, з одного боку, не вдалося реалізувати проголошені і розпіарені амбітні цілі «лєтнєго наступлєнія». Але заспокоюватись «втратою лише 1% території» — злочинне недбальство. Бо бульд...
Чим більше деталей убивства Андрія Парубія стають відомі (як-от з повідомлення 5 канал), тим чіткіше вимальовуються висновки. І вони волають про необхідність змін. 1. Ще раз підтверджено, що росія – держава-терорист. Політичні вбивства, використання дл...