Останні

Ми повернемося до Криму

понеділок, 26 лютий 2024, 11:21

Ми не знали тоді, 10 років тому, що росія вже накарбувала медальок для відзначення захоплення Криму. З датою 20 лютого – коли за російським планом на Майдані лилась кров, а мала ще запалати Верховна Рада, хаос мав охопити країну - і московити здійснили б «асвабаждєніє».

Провал у Києві не зупинив їх у Криму - бо вони вже стягнули туди свої полчища, користуючись із зради банди януковича.
Однак вихід людей – українців, кримських татар, усіх патріотів – до Верховної Ради Автономної Республіки Крим зірвав «парадне» приєднання. Довелось діяти грубою силою. У всіх на очах.
Тоді світ не був готовий реагувати на таке зухвальство. Але спротив окупації чітко показав: це, власне окупація. Нема проросійської одностайності. Є загарбання.
Це допоможе повернути Крим – хоч повернення станеться не скоро. Ми повернемось.
А щоб здійснити це, маємо підтримувати Збройні Сили і посилювати дипломатію. Всіма можливими способами. І тоді одного дня на площах в Сімферополі, Севастополі та інших містах українського Криму знов збереться велелюдний мітинг під українськими і кримськотатарськими прапорами.

Мітинг переможців.

Опублікував: Ростислав Павленко
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

GAME OF CHICKEN / ГРА В БОЯГУЗА

четвер, 21 листопад 2024, 22:25

Демонстративний запуск росіянами балістичного носія ядерної зброї по Україні, відповідні попередження посольства США напередодні, повернення ядерної риторики у марення кремлівських безумців, – викликають в памʼяті суспільствознавчі студії. "Текст трохи...

"Вони нічого не зрозуміли і нічому не навчились"

вівторок, 29 жовтень 2024, 23:30

Шарль Моріс де Талейран-Перігор – французький політик, визнаний сучасниками як витончений дипломат і інтелектуал. Його крилата фраза якнайкраще описує ситуацію з нинішньою владою в Україні. Реально, іноді б краще зелені мовчали. Хоча ні. Як же ж тоді ї...