Внутрішній фронт проти України

Найгірше, що могли зробити Зеленський з Єрмаком і тп – це відкрити проти України другий фронт. Внутрішній.

Розгорнути внутрішню боротьбу без правил – у переддень важких і смертельно небезпечних для України «переговорів». Які путін вестиме ракетами і мʼясними штурмами, Трамп – визискуванням вигоди… а чимало інших – будуть згодні на будь-який варіант, аби «оце на Україні» швидше завершилось.

Зеленський і його посіпаки фактично заявили на весь світ: так, в Україні неадеквати при владі, які замість мобілізації усіх внутрішніх сил боряться з тими, хто найбільше допомагає обороні.

Атака на Порошенка, як перед тим – на бойових командирів, на місцеві громади, на громадянське суспільство – це атака на можливість України опиратися агресії.

Це потурання ворогам України. Що потім розвести ручками, сказати «ну як ми будемо боротися? Нас же усі покинули. А втім, «какая разніца, каму етот памятнік і на чьєй он уліце».

Але дарма ви так. Не вийде у вас здати Україну чи перетворити її на росію.
І в іграх ваших зрадницьких ми вам підігрувати не будемо.
Не дали вам покінчити з Україною у 2019, у 2022 – не дамо і зараз.

Бо патріотів України – незрівнянно більше, ніж вам здається.

Ви багато разів помилялися щодо України. Помилились і зараз.


Опублікував: Ростислав Павленко

Інші публікації автора

Аплодисменти - чи результати?

субота, 21 червень 2025, 23:20

Багато вже сказано про залежність нинішньої влади від «аплодисментів». Тобто, широкого суспільного схвалення. І особисто Зеленський, і його оточення впродовж своєї сценічної кар’єри звикли до статусу «улюбленців», «народних героїв», «суспільних авторит...

У чому різниця?

понеділок, 16 червень 2025, 23:09

Варто опозиції, чи волонтерам, чи військовим нагадати про проблеми, які не вирішуються роками - фортифікація, посилення прямого фінансування бригад, покращення підготовки мобілізованих, прямий санкційних тиск на москву тощо — тут-таки зривається цілий ...