Про мотивацію

На Харківщині триває спроба росіян розширити захоплену смугу для відволікання українських резервів зі сходу і півдня.

Українська розвідка прогнозує спробу вторгнення на Сумщині.

У телеграм-каналах, з посиланням на білоруських залізничників, повідомляють про підготовку Білорусі до прийняття російських військ – очевидно, для дестабілізації на кордоні.

Резерви, отримані і навчені росією, агресор готовий увести в бій.

Знищення генеруючих електростанцій призвели до відключень світла навіть зараз, за цілком комфортних природних умов. Це, зокрема, ускладнює виробництво.

Медіа продовжують ширитись повідомлення про неготовність системи ТЦК СП до вимог нового закону, який набуває чинності вже 18 травня. Питання і з пропускною спроможністю, і нездатністю уряду підготувати електронну платформу, і неготовності ЦНАПів у низці регіонів для оновлення даних військовозобов’язаними... До цього додається досі викривлене бронювання, коли під мобілізацію потрапляють працівники оборонних підприємств, натомість шоу-мени та віртуальні казино без проблем отримують бронь.

Ставлення до українських виробників так і не змінилося з «общипування гусей» до солідарної роботи і сприяння в зусиллях допомогти армії. А власне в цьому, а не створенні якихось «трудових армій» чи «збільшення повинностей», має полягати «переведення економіки на воєнні рейки».

Зрештою, розпіарена, "на 98% готова" система фортифікацій залишає бажати кращого...

Така от інформаційна картина.

Її вже не перебити солодкими казочками "марафону" чи хвилями ненависті до опозиції у анонімних провладних телеграм–каналах.

Бо джерел інформації багато, і замовчувати проблеми не виходить.

А це впливає на найголовніший чинник у війні на цьому етапі – МОТИВАЦІЮ.

Адже потрібна мобілізація – бо зброя і боєприпаси не допоможуть, якщо не буде вояків.

Потрібне зведення фортифікацій, зокрема і у близькості до ворога – бо саме вони зберігають життя і, до речі, підвищують стійкість і мотивацію військ.

Потрібна організація економіки і зокрема виробництва, аби Україна могла максимально забезпечити фронт і виживання загалом.

Із цими задачами з-під палиці не впораєшся.

Тому будь-які мрії влади про "диктатуру", "керовану демократію" чи інші покручі російського штибу треба забути.

Зрештою, "ефективність" управлінських навичок влади така, що і диктатура не працюватиме. Хіба що в частині "крадівництва". Але це – протилежне до потреб перемоги.

Тому зараз, відкинувши будь-які політичні ревнощі, треба зосередитись на:

- Будівництві фортифікаційних споруд – по всій лінії боєзіткнення і кордону. Для контролю створити парламентську ТСК.

- Справедливій і ефективній мобілізації. Вона має передбачати, зокрема:

- Встановлення граничного терміну служби;

- Забезпечення мобілізованих усім необхідним (з контролем такого забезпечення з боку парламенту і волонтерів);

- Гарантії служби за спеціальністю чи відношенням;

- Тривале навчання, з доступом до навчальних центрів парламентарів, родичів мобілізованих, громадськості;

- Широку інформаційну рекрутингову кампанію, з наголосом на спростуванні міфів...

- Суттєвого спрощення ділової активності, особливо в інтересах Сил оборони. Ухвалення законів, які забороняють зупинку підприємств, замороження/арешт рахунків тощо.

...Влада поки не демонструє бажання робити ці прості кроки.

Їм краще полювати на відьом, шукати ворогів і відволікати увагу на негідний об'єкт.

Але дедалі більше негоним об'єктом стає вона сама.

Поки не пізно – професійний уряд національної єдності може стати порятунком не лише для країни, але й для влади.

Але влада ще не на всі граблі наступила. І також потребує мотивації...