Чому лютують реваншисти - Ростислав Павленко

Ненависть до всього, пов‘язаного з Майданом, від учасників режиму Януковича і ЗМІ, свідчить: вони пішли у останній бій.

За Януковича їм було добре.
Вони відчували себе членами касти обраних. Надлюдей. Вершителями судеб «бидла», як і досі вони називають тих, хто не згоден з їхньою картиною світу.
Вони звикли брати від життя все.
А звичайні люди мусили бути задоволені з честі працювати на їхніх підприємствах за копійки і обслуговувати їхні забаганки.
Коли ж Путін пригрозив їх пахану, і той, злякавшись, почав прогинати Україну під Росію - взялися всіляко виправдовувати і допомагати. Бо какая разніца, общіє ценності і історія, та й адіннарод, язик, вєра.
А рух із задухи русского міра до Європи, свободи, конкуренції - вбивчий і неприйнятний для їхнього способу життя.
За цей спосіб життя вони калічили і убивали. Тих, хто посмів повстати, а не погодитись з роллю прислужників і безсловесного «бидла».
Такі повсталі, які прагнули свободи для себе і цивілізованого вибору для країни - сприймаються як загроза.
Коли убивств виявилось недостатньо, щоб придушити Майдан, коли навіть випестувані «силовики» не пішли на білоруський чи російський сценарій тотальної війни з народом - вони втекли, поховалися, мімікрували.
Гадили з-під тишка.
Користувалися тим, що по них працювали в рамках закону, процедур (скрізь повільних) і часто люди, яких вони самі розставляли на слідчі і судові посади («плівки Вовка» гарно описують, як вони чинили спротив спробам їх посунути).
Завдяки великій брехні і популізму «хакнули країну» - і думали, що прийшов час їхньої помсти.
Слухняні чоловічки у слідчо-судовій системі слухняно заводять справи проти тих, хто рятував країну від наслідків їхнього правління і захищав від агресії Москви - яка теж не розуміє і не визнає права на життя України інакше, ніж в русском мірє.
Вони переконали себе і намагаються переконати суспільство, що зміна влади у 2019 - це не прояв бажання людей до швидких змін і триумф популізму - а власне їхній реванш.
Але дедалі очевидніше: вони знов прорахувались.
Світ не обертається навколо них.
Слабкий Зеленський, некомпетентне і корумповане його оточення, русскоміріє багатьох його представників - справді поживний ґрунт для спроб реваншу.
Звідти справи Чорновол, Звіробій і Федини, Порошенка. Звідти заклики зняти амністію для майданівців. Звідти ненависть і неприйняття (подекуди масковані як «скепсис», «свій шлях», «боротьба із зовнішнім управлінням» та інші оксюморони російської пропаганди) до євроінтеграції і НАТО. Звідти, зрештою, «простота гірша воровства» у стосунках з Росією, малоросійське сподівання умилостивить «доброго царя».
Але цього не досить, щоб загнати в стійло народ. Люди починають прозрівати - і соціологи фіксують ці зміни.
Тому реваншисти поспішають. Перша їхня надія - розтоптати ворогів зараз, використовуючи вплив на владу. Брехнею і страхом посилити свої позиції і цілком опанувати ситуацією.
Це не вдасться, якщо проукраїнські, проєвропейські сили будуть діяти разом - влада боятиметься перейти червоні лінії.
Тоді друга їхня надія - це прийти до влади на виборах. Атакуючи і Майдан, і слабку нинішню владу. І обіцяючи народу благоденство від крєпкіх хазяйствєнніков на основі васалітету до Росії. Це брехня, бо Росії потрібні не васали, а раби. І навіть Януковичу виставляли вимоги до більшої і більшої зради інтересів України, не будучи задоволені з того, що він зраджував і так.
Поки соціологи не підтверджують можливість такого сценарію. Але заспокоюватись не можна. Брехливість їхніх посулів треба доводити постійно і повсякчас.
І наостанок. Реваншисти дали всім нам прекрасний урок. Вони не зникають самі собою. Вони не «роса на сонці». Надто вигідні і потрібні вони Росії. Надто багато ресурсів набрали вони за часів Януковича, і надто збігаються їхні інтереси з прагнучими абсолютної влади і збагачення олігархами штибу Коломойського.
Тому єдина надія реваншистів - це якщо українські проєвропейські сили і далі чубитимуться, шукатимуть груш на вербі, треті нові сили і скалки одне в одного у оці.
Час обирати прийде набагато швидше, ніж багатьом здається. Маємо бути готові дати реваншистам останній бій і вигнати нарешті примару русского міра.

Опублікував: Ростислав Павленко
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Шоу фріків

вівторок, 26 березень 2024, 14:46

Попри смертельні загрози для країни у війні і необхідність негайних системних змін у країні, президентський офіс уперто повертається до «полювання на відьом» і імітації діяльності. То Безугла реєструє проект, що всі, хто не отримав спецдозволу працюва...

Системна загроза

неділя, 24 березень 2024, 20:45

Ситуація у ході війни стає дуже загрозливою. Необхідні системні дії у відповідь. Вночі на 22 березня було збито 92 цілі зі 151. 59 рашистських шахедів і ракет долетіли. Вороги похваляються, що вразили обʼєкти енергетичної інфраструктури. Це частина виз...